Взять великого зеленого миґдалю, в той час, коли його з лушпиною легко проштрикнути голкою. Кинуть його в холодну воду з ложкою соли. Варить, щоб був зовсім мяким. Одкинувши на решето, перелить холодною водою. Воду, що в ній миґдаль варився, прохолодить, потім покласти до неї миґдаль знов і поставить з краю плити, щоб потроху нагрівся і закипів. Миґдаль тоді почасти знов позеленів. Скоро з води піде пара, миґдаль вийнять і перелить холодною водою. Як вода збіжить, покласти його в миску і облить рідким гарячим соковиком (сиропом). Покинуть до завтрього. На другий день знов спарить соковик і гарячим облить миґдаль. Так робить чотирі дні підряд. На 4 день додать свіжого соковику, доварить його до гущини, дать закипіти разів зо два вкупі з миґдалем. Позаяк миґдаль не має пахощів, краще його варить з цитриною або ваніл'ю.
З. Клиновецька
Страви й напитки на Україні
Київ-Львів 1913 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар