пʼятниця, 20 липня 2007 р.

1.2. Салат «Травневий»

Редис червоний без бадилля, а білий ще й без шкірочки нарізують скибочками. Перебраний і промитий щавель дрібно нарізують, змішують із редисом, шаткованою зеленою цибулею, зеленим і горошком і частиною посіченого яйця. Салат викладають гіркою, поливають сметаною, прикраша­ють вареним яйцем і зеленню.
На 1000 г салату – 571(360) г редису червоного з бадиллям, або редис червоний обрізний – 387 (360)г, або редис білий із бадиллям - 720(360) г; щавель – 197(150) г, горошок зелений консервований – 231(150) г, цибуля зелена - 125 (100) г, яйця - 2,5 шт.(100г), сметана - 150 г.

Довідка:
В дужках вказана вага продуктів, які додаються до страви після очищення та/або кулінарної обробки.

1.1. Салат з шпинату

Перебраний і промитий шпинат нарізують і заправляють сметаною або майонезом, або соусом майонез із сметаною, салатною заправою.
На 1000 г салату – 1095 (810)г шпинату, 200 г сметани.
Довідка:
В дужках вказана вага продуктів, які додаються до страви після очищення та/або кулінарної обробки.

Гриби (Mushrooms)

Перелік страв української кухні

Березовик, підберезовик, бабка темна - Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray. Syn: Boletus scaber Bull. ex Fr.; Krombholzia scabra (Bull. ex Fr.)

Шапинка (3)5—12(15—20) см у діаметрі, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева (колір шапинки дуже мінливий, різних відтінків), гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкувато-сірі, дрібні, округлі. Спори (8)11—21 X 4—7(8) µ. Ніжка 4—15(20) Х 0,5—3 см, щільна, білувата, тем­но-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на по­вітрі не змінюється або трохи рожевіє; з приємним запахом і сма­ком. Добрий їстівний гриб.

Переважно у березових та мішаних (з березою) лісах. Травень — жовтень.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Осиковик, підосиковик, бабка червона — Leccinum rufum (Schaeff.) Kreisel (Leccinum aurantiacum Gray.)



Шапинка 4—12 (15—20) см у діаметрі, темно-червона, оранжево-червона, з віком вицвітає (колір шапинки дуже мінливий — різних відтінків), гола або тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, з віком сіріють; дрібні, округлі. Спори 11-18(22)-(4)-4,5-5,5(6) µ. Ніжка 8—15(20) X 1,5—4,5 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі спочатку трохи рожевіє, згодом ліловіє і чорніє; з приємним запахом і смаком. Добрий їстівний гриб.

У листяних та мішаних лісах, під осикою. Травень — жовтень.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Болет паразитний — Boletus parasiticus Fr. (Xerocomus parasiticus Fr. ex Bull.)

Шапинка 2—5(7) см у діаметрі, брудно-жовта, оливково-коричнювата, суха, тонкоповстиста, здебільшого тріщинувата., Шкірка не знімається. Пори видовжені, жовті, оливкуваті, іноді з червонуватим відтінком. Спори 12—18(22) Х 4—5,5(7) µ. Ніжка З—7 X 0,4—2 см, увігнута, щільна, жовта, оливкувато-жовта, борошниста. М'якуш жовтуватий, у ніжці внизу червонуватий, при розрізанні на повітрі трохи синіє над трубочками; з приєм­ним запахом і смаком. Їстівний гриб.
У листяних (дубових, букових) та мішаних лісах, паразит на плодових тілах виду склеродерма (Scleroderma - неїстівні, отруйні гриби)

Ли­пень — жовтень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Польський гриб — Boletus badius Fr. (Xerocomus badius (Fr.) Kuhn.)



Шапинка 4—10(12—15) см у діаметрі, темно-коричнева, різних відтінків, гола, суха, у вологу погоду трохи клейкувата. Шкірка не знімається. Пори кутасті, білуваті, з часом жовтуваті, зеленувато- або оливкувато-жовті, від дотику стають синювато-зеленуваті, згодом коричнюваті. Спори 12—16 X 4,5—6 µ. Ніжка 4—10(12) X 1—3(4) см, кольору шапинки або світліша, гола або волокниста, іноді тонколуската, від дотику синіє. М'якуш білий або жовтуватий, під шкіркою темніший, при розрізанні на повітрі трохи синіє, приємний на запах і смак. Дуже добрий їстівний гриб.

У соснових та мішаних (з сосною) лісах. Серпень — вересень.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні

Страви з грибів

Моховик різнобарвний - Xerocomus rubellus (Krombh.) Quél. (Boletus versicolor Rоstk.)

Шапинка 3—6(10) см у діаметрі, пурпурова, вишнева, з віком оливкувато-вишнева, тонкоповстиста, згодом майже гола, суха, часто з тріщинами, крізь які видно жовтий м'якуш. Шкірка не знімається. Пори жовті, потім оливкуваті, кутасті, з зубчастими краями, від дотику зеленіють. Спори оливкувато-жовті, 9—14 X 5—6 µ. Ніжка 3—5(10) Х 0,5—3 см, щільна, жовтувато-вишнево-червона, волокнисто-зерниста, згодом гола. М'якуш у шапинці та ніжці жовтий, при розрізанні ніжки на повітрі вгорі зеленіє, донизу червоніє. Їстівний гриб.

У листяних та мішаних лісах. Липень — жовтень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Моховик тріщинуватий — Boletus chrysenteron (Bull.) (Xerocomus chrysenteron (Bull.) Que 1.)

Шапинка 3—7(10) см у діаметрі, сірувато- або оливкувато-коричнювата, суха, гола, матова, звичайно з тріщинками, крізь які видно білуватий або червонуватий м'якуш. Шкірка не зні­мається. Пори великі, кутасті, жовтуваті, зеленувато-жовті, жовтувато-оливкові, від дотику зеленувато-сині. Спори оливкувато-коричнюваті, 12—15 Х 4—5 µ. Ніжка 3—6 X 1,5—2 см, звичайно зігнута, щільна, жовтувата, коричнювата, місцями червона, від дотику синіє. М'якуш білуватий або жовтуватий, під шкіркою та біля основи ніжки червоний, при розрізанні на повітрі спо­чатку синіє, потім червоніє. Їстівний гриб.

У хвойних та листяних лісах. Липень — жовтень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Моховик зелений, решітка — Boletus subtomentosus (L.) Fr. ( Xerocomus subtomentosus (L.) Quel.)

Шапинка 3—10 см у діаметрі, сірувато- або оливкувато-жовтувато-коричнювата, бурувата, суха, матова, тонкоповстиста, з віком майже гола, іноді тріщинувата в центрі. Шкірка не зні­мається. Пори жовті, з віком зеленувато-жовті або коричнюваті, кутасті, з нерівними краями, від дотику у вологу погоду трохи синіють. Спори жовтуваті, 12—14 Х 5—5,5 µ. Ніжка 5—10(12) Х 1—2(3) см, щільна, жовта, іржаво-коричнювата, гола або зер­нисто-волокниста, іноді з невиразною темною сіточкою. М'якуш у шапинці білий, білуватий, у ніжці жовтуватий, під шкіркою червонуватий, при розрізанні на повітрі не змінюється або іноді на короткий час трохи синіє, з приємним смаком і запахом. Їстівний гриб.

У хвойних і листяних лісах. Липень — листопад.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Маслюк модриновий - Suillus grevillei (Boletus elegans Fr. (Ixocomus elegans (Schum.) Sing.))

Шапинка 4—10(15) см у діаметрі, жовто- або оранжево-коричнева, клейка. Шкірка знімається. Пори жовтуваті, сірува­то- або оливково-жовті, дрібні, від дотику рожевіють, потім коричневіють. Спори жовтуваті, 7—10 Х 3—4 µ. Ніжка щільна, з кільцем, 4—10(12) X 1—2(3) см, до кільця жовта, нижче — ко­ричнювата. Кільце біле, жовтувате, швидко зникає. М'якуш жов­тий, при розрізанні на повітрі в шапинці злегка рожевіє, у ніжці трохи зеленіє. Смак і запах добрі. Їстівний гриб.

У модринових насадженнях. Липень — жовтень.


М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Маслюк слизький, маслюк модриновий синіючий - Boletus viscidus L. (Ixocomus viscidus (L.) Quel; Suillus laricinus)

Шапинка 4—8(12) см у діаметрі, брудно-біла, згодом жовтувато-, оливкувато- або червонувато-сіра, клейка, гола або зрідка волокнисто-дрібнолуската. Шкірка знімається. Пори брудно-білі, згодом сірувато-коричнюваті, кутасті. Спори 8—14 X 4—5 µ, ко­ричнюваті. Ніжка щільна, з кільцем, 4—8(10) X 1—3 см, жовту­вато-сірувата. Кільце жовтувате, скоро зникає. М'якуш у шапинці білий, з часом брудно-білий, у ніжці жовтуватий, згодом коричнюватий, при розрізанні на повітрі над пластинками та в ніжці стає брудно-синюватим; запах і смак приємні. Добрий їстівний гриб.

У модринових насадженнях. Липень — жовтень.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Маслюк зернистий — Boletus granulatus (L.) Fr. ( Ixocomus granulatus (L.) Quel.; Suillus granulatus)



Шапинка 3—8(10—12) см у діаметрі, жовтувато- або руду­вато-коричнювата, рудувато-каштанова, згодом буро-жовта або буро-вохряна, гола, клейка, при підсиханні блискуча. Шкірка зні­мається. Пори округло-кутасті з нерівним краєм, жовтуваті, зго­дом буро-жовті. Спори оливкувато-жовті, 8—10 Х 2,5—4 µ. Ніжка 4—8 Х 1—2 см, щільна, кольору шапинки, іноді світліша, борошнисто-зерниста, з віком темно пунктирована. М'якуш щільний, жовтий, при розрізанні на повітрі не змінюється; смак і запах приємні. Дуже добрий їстівний гриб.

У соснових лісах. Липень – листопад.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970
Перелік страв української кухні

Страви з грибів

Маслюк звичайний — Boletus luteus L. (Boletus аnnulatus Pers.; Suillus luteus (L. ex Fr.); Ixocomus luteus (L.) Quel.)

Шапинка 3—8(10—12) см у діаметрі, каштанова або жовту­вато-коричнювата, гола, клейка. Шкірка знімається дуже легко. Пори спочатку білуваті, з віком жовтіють, кутасто-округлі. Спори брудно-жовтуваті, 7—10,5 Х 3—3,5 µ. Ніжка 3—8(10) X 1—3 см щільна, білувата, з віком жовтувата, коричнювата, з кільцем, яке швидко зникає. Кільце пластинчасто-плівчасте, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком. М'якуш водянистий, білуватий, з віком жовтуватий, під шкіркою темні­ший, при розрізанні на повітрі не змінюється; смак і запах приємні. Дуже добрий їстівний гриб.
У соснових лісах. Липень — листопад.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

четвер, 19 липня 2007 р.

Боровик королівський — Boletus regius Кгоmbh.

Шапинка 5—10(15) см у діаметрі, рожева, згодом бурувато - або коричнювато-червона, волокниста. Шкірка не знімається. Пори жовті, вохряно-жовті. Спори 11 — 15 X 4—5 µ. Ніжка 5—10(14) Х 2—5(6) см, лимонно-жовта, вохряно-жовта, із світ­лою сіткою. М'якуш лимонно-жовтий, під шкіркою червонуватий, при розрізанні не змінюється, з приємним смаком і запахом. Прекрасний їстівний гриб.

У листяних, переважно букових лісах.
Червень — вересень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Боровик жовто-коричневий синіючий, боровик укорінений — Boletus appendiculatus Fr. ex Sch.

Шапинка 3—12(20) см у діаметрі, червонувато-жовтувато-коричнева, тонкоповстиста або волокниста, від дотику рудіє. Шкірка не знімається. Пори жовті, від дотику синіють. Спори 10—15 X 4—5,5µ. Ніжка 3—10(15) X 1—4(6) см, жовта, потім червонувата, із світлою жовтою сіткою. М'якуш щільний, жовтий, у ніжці біля основи червонуватий, при розрізуванні синіє; з приємним смаком і запахом. Прекрасний їстівний гриб.
У листяних дубових, грабових, але переважно букових лісах.
Червень — жовтень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Боровик жовтий — Boletus impolitus (Ft.) Quel.

Шапинка 4—15(20) см у діаметрі, сірувато-жовтувата, вохря­но-жовтувата, жовтувато-коричнювата. Пори жовтуваті, жовті, згодом оливкуваті. Спори 12—14 X 4—6 µ, жовтуваті. Ніжка 4—15(18) Х 2—5(8) см, світло-жовта, лимонно-жовта, з віком брудно-жовта, зрідка до основи коричнювато-червонувата; зер­ниста (без сітки). М'якуш щільний, жовтуватий, над трубочками жовтий, при розрізуванні не змінюється; приємний на смак, з лег­ким запахом карболки. Як і попередній вид, дуже добрий їстів­ний гриб.
У листяних та мішаних лісах, під дубом. Липень — жовтень.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні
Страви з грибів

Білий гриб, боровик — Boletus edulis Fr. ex Bull. (B. bulbosus Schaeff.)



Шапинка 3—15 (25) см у діаметрі, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата, тонко-зморшкувата, гола. Шкірка не знімається. Пори округлі, дрібні, білі, сіруваті, жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеновидні, жовтувато-оливкуваті, 14—18 X 4—5(7) µ. Ніжка 4—15(20) Х 2—5(6) см, брудно-біла, сірувата, коричню­вата, тонко-зморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком. Найкращий з відомих їстівних грибів.

У листяних (під дубом, грабом, березою, ліщиною), і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Червень — жовтень.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні

середа, 18 липня 2007 р.

Страви з білих грибів та маслюків

1. Почищені й помиті білі гриби відварити, потім дрібно по­різати або пропустити через м'ясорубку, посолити, підсмажити на олії або маслі, додати окремо підсмажену цибулю (на 0,5 кг грибів 100—150 г цибулі), змішати все з крутою гречаною або пшоняною кашею, додати яйце, жир і запекти.
2. Білі гриби свіжі й сушені подрібнені або порошок з них вживають для поліпшення якості і смаку супів, борщів, соусів та інших страв.
3. Почищені, помиті свіжі білі гриби порізати на дрібні шма­точки, перемішати з сіллю, додати дрібно порізану цибулю (від чверті до третини щодо кількості грибів), тушкувати (без води або підливати потроху окропу), поки не розімліє цибуля, потім заправити олією або маслом, іноді й сметаною; можна додати ще трохи підсмаженого борошна. Подавати як соус.
4. Помиті білі гриби — цілі або половинки — посолити, через півгодини-годину обваляти у борошні і смажити на олії або маслі.
5. З маслюків можна виготовити такі страви, як і з білих грибів, тільки перед вживанням обов'язково треба зняти з ша­пинки шкірку.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні

Приготування грибних страв

Найкраще засвоюються гриби у подріб­неному вигляді. Тому доцільно було б заготовляти про запас грибний порошок, який зберігають у сухому місці в герметично закритому посуді. При вживанні порошка або дуже подрібнених свіжих чи сухих грибів значно підвищується процент засвою­вання грибного білка.
Перечищаючи їстівні гриби, треба знімати з шапинки шкірку (якщо вона знімається), а з ніжки — луски, кільце, пластівці, необхідно відкидати потемнілі пластинки та трубочки. Відварю­ють гриби лише у несолоній воді, а солять уже зварені, да­лі тушкують, смажать тощо. При відварюванні грибів у солоній воді м'якуш їх стає щільнішим, а іноді жорстким. У соло­ній воді відварюють лише плодовики, призначені для мари­нування.
Страву з грибів, не використану в день виготовлення їжі, можна зберігати до другого дня (не довше!) лише на холоді, краще в емальованому або череп'яному посуді. Не бажано залишати на другий день страви з грибів, виготовлені разом з картоплею.
Численні види їстівних грибів використовують свіжими для виготовлення з них різних страв, тобто варять у супах, смажать, тушкують.
Проте деякі їстівні гриби краще відварювати в несоло­ній воді протягом 5 хв. або принаймні добре пропарити для того, щоб м'якуш став ніжнішим, після чого посолити і тушку­вати або смажити.
З умовно їстівних грибів виготовляють різні страви лише після попереднього відварювання (відвар виливають!).
Дуже поширені на Україні білий гриб, маслюк, бабка темна — підберезовик, червоноголовець (підосиковик), польський гриб, болетин порожньоногий, гриб каш­тановий, або заячий, синяк білоспоровий, їстівні печериці, порхавки, дощовики, головач та ряд інших. Ці гриби можна використовувати для виготовлення з них їжі без попереднього відварювання, проте їх радять після очи­щення облити окропом.
М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Способи зберігання грибів

Є кілька способів зберігання грибів: сушіння, консервування, квашення, маринування, виготовлення екстракту.
Найкращим способом заготовлення їстівних грибів про за­пас є висушування. При цьому гриби не втрачають своїх по­живних і смакових якостей. Сушать численні види грибів: бі­лий гриб, маслюк звичайний, маслюк зернистий, бабку-підберезовик, червоноголовець (підосиковик), зморшки тощо.
Гриби, відібрані для сушіння, не можна мити, їх очищають щіточкою від піску, листя та іншого бруду.
Сушать гриби на повітрі або в печі, зразу після збирання,, щоб запобігти розкладанню білкових речовин у м'якуші пло­довика.
На повітрі сушать гриби в жарку погоду, підвішуючи їх. нанизаними на нитці або на тонкій дерев'яній паличці в затін­ку на протягу, найкраще на горищі, де гриби можна залишати і на ніч, інакше їх необхідно вносити у сухе приміщення, щоб запобігти відволожуванню.
Необхідно пам'ятати, що при висушуванні їстівних грибів. ніжки треба відокремлювати, тобто при шапинці залишати частину ніжки не довше 1 см. Великі шапинки необхідно роз­різати на частини. Відокремлені ніжки треба порізати на не­великі шматочки і висушити окремо, тому що довгі ніжки висихають значно повільніше, ніж шапинки. В недосушених ніжках починається розклад білків, здебільшого непомітний зовні. Проте навіть тоді, коли тканини недосушених ніжок набувають темного, часом чорного кольору (що добре видно яри розрізуванні ніжки), це звичайно залишається поза увагою споживача. Вживання таких «сушених» грибів призводить до шлунково-кишкових захворювань.
У печі гриби сушать за температури 60—70° С, бо за нижчої температури вони псуються. Гриби, висушені зіпсованими, при вживанні у їжу викликають захворювання. Відомі випадки за­хворювань від вживання плодовиків білого гриба, які висушу­вали за нижчої, ніж потрібно, температури.
При заготівлі грибів у великій кількості влаштовують спе­ціальні сушарні.
Деякі види грибів широко споживають у маринованому вигляді: білий гриб, маслюк, опеньок, лисичка. Почищені і помиті гриби (шапинка з невеликою частиною ніжки — 0,5—1 см — молодо­го невеличкого розміру плодовика) відварюють у посоленій воді протягом 20—ЗО хв., відціжують, розкладають у банки, зали­вають гарячим маринадом (третина оцту, дві третини води, сіль; варять із спеціями — перцем, лавровим листом, дехто додає гвоздику і трохи цукру). Залиті маринадом гриби пасте­ризують і зберігають у закупорених банках.
Численні види грибів засолюють про запас. Це переважно їстівні та умовно їстівні хрящі-молочники і деякі види сироїжок, їстівні хрящі-молочники — рижик смачний (Lactarius deliciosus), рижик червоний (L. sanguifluus), хрящ-молочник справжній (L. resimus), хрящ-молочник червоно-коричневий (L. volemus) чистять і зразу засолюють у такий спосіб: укладають у дерев'яний або скляний посуд щільним шаром (шапинка пластинками до­гори з невеликою частиною (1—2 см) ніжки) і пересипають кожний шар сіллю (40—50 г солі на 1 кг грибів). Іноді стінки посуду, в якому засолюють гриби, натирають часником, додають до грибів цибулю, лавровий лист, перець.
Умовно їстівні хрящі-молочники та сироїжки перед засолен­ням відварюють протягом 15—20 хв. (відвар виливають!) або вимочують у воді протягом кількох днів, змінюючи її один-два рази на добу, і засолюють так, як і їстівні. Всі види їстівних сироїжок засолюють звичайним способом.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Гриби — цінний продукт харчування

Гриби є дуже цінним продуктом харчування. Відомо, що в їстів­них грибах багато білка та фосфорних сполук. Білки деяких їстівних грибів майже не посту­паються поживною цінністю перед тваринними білками.
Найбільший процент білка і найвища засвоюваність при вживанні його в їжу виявлені поки що у білого гриба, пече­риць, деяких порхавок. При цьому молоді гриби містять значно більше поживних речовин, ніж старі; до речі, набагато більше їх у шапинці, ніж у ніжці.
Крім білків гриби містять також вуглеводи, жири, солі, екстрактивні та ароматичні речовини. В їстівних грибах виявлені вітаміни А, В1, В2, D, С, РР, залізо, значна кількість мінераль­них речовин і мікроелементів — калію, фосфору, кальцію, натрію, міді, цинку, йоду, марганцю, миш'яку. У лисичок, наприклад, виявлений у значній кіль­кості вітамін А, у невеликій — вітаміни В1 та D; у білого гриба — вітаміни В1 та D, у рижика — вітамін А.
Цинк у значній кількості містить­ся у їстівних грибах, мідь у більшості з них досягає такої ж кількості, як здебільшого у рослинних поживних продуктах. У деяких грибів (гриб зонтик великий, види порхавок) вміст міді такий, як у вівса, мигдалю, бобових.
Наявність у грибів екстрактивних, ароматичних речовин та приємного на смак м'якуша дає змогу виготовляти з них дуже смачні грибні страви, незрівнянно смачніші й поживніші, ніж виготовлені з будь-яких овочів. Гриби цінні ще й тим, що їх використовують як приправи до інших страв (супів, соусів, рагу, каш, картоплі тощо), оскільки вони значно поліпшують їх поживність, смак, аромат і сприяють засвоєнню їжі.
Найкраще засвоюються гриби у подрібненому вигляді. Тому доцільно свіжі гриби якнайкраще подрібнювати і тоді виготов­ляти з них їжу. Ще краще заготовляти про запас грибний по­рошок, який виготовляють з висушених грибів, й зберігають в сухому місці у герметично закритому (скляному!) посуді, їстівні гриби кожного виду висушують і зберігають подрібне­ними окремо; суміші грибного порошку, одержаного з різних видів грибів, робити не можна.
При добре налагодженій справі збирання і заготівлі можна протягом року споживати свіжі та сушені гриби і виготовляти з них найрізноманітніші страви.

М. Я. Зерова
Їстівні та отруйні гриби України
"Наукова думка" Київ - 1970

Перелік страв української кухні

неділя, 15 липня 2007 р.

Тісто для вареників

Тісто для вареників приготовляють з пшеничного, гречаного борошна або їхньої суміші, молока (кефіру, рідкої сметани) або води, яєць і солі. Тісто замішують так, щоб воно було однорідним за консистенцією, еластичним, легко відокремлювалось від стінок посудини й рук.
Тісто має бути середньої густоти, бо густе тісто важко розкачувати й ліпити з нього вареники.
Воду (або молоко) слід брати холодну (гречане борошно запарюють гарячим молоком), а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні вареників добре злипається.
У борошно додають молоко або воду. Потім додають яйця, сіль, цукор і змішують тісто доти, поки воно не набуде однорідної густини. Перед формуванням тісто накривають вологою серветкою й витримують 30-40 хв. для набухання клейковини й набуття еластичності.
Підготовлене тісто розкачують завтовшки в 1,5-2 мм і розрізують на квадратні кусочки розміром 5х5 см. Призначений для вареників фарш кладуть у центрі кожного квадратика (не більше 1 чайної ложки), потім зліплюють два протилежних кінці тіста так, щоб вареник мав вигляд трикутника.
Якщо тісто виготовляють для вареників з овочевим фаршем, то для того, щоб краще тримався фарш, а вареники не розварювалися, слід збільшити норму яєць.
Вареники роблять також напівкруглої форми. Для цього з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть в середину фарш і зліплюють напівкруглі краї вареника.
Приготовлені вареники кладуть у таку кількість підсоленої киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5-6 хв. варіння спливуть на поверхню води. Після цього шумівкою вибирають їх у друшляк, дають стекти воді, а потім перекладають в іншу посудину, поливають розігрітим вершковим маслом і злегка струшують, щоб вареники вкрилися жиром і не прилипали один до одного.
Для виготовлення тіста для вареників (4 порції) слід брати 225 грамів пшеничного борошна, 1 яйце, 0,125 л води, ½ чайної ложки солі.
Крім цього, слід передбачити невелику кількість борошна для розкачування тіста й посипання кухонного приладдя для виготовлення вареників.
На 3 літра води для варки вареників додають 1 столову ложку солі.

субота, 14 липня 2007 р.

Хліб


З. Клиновецька
"Страви й напитки на Україні"
Київ-Львів 1913 р.


Пироги

З. Клиновецька
"Страви й напитки на Україні"
 Київ-Львів 1913 р.

Пиріжки


З. Клиновецька 
"Страви й напитки на Україні" 
Київ-Львів 1913 р.

Книші, книшики


З. Клиновецька
"Страви й напитки на Україні"
Київ-Львів 1913 р.


Булки, булочки

стовпці, булка, булка поспільна, булка шляхетська, булка, булки довгого віку, булочки, булки звичайні, булки пухкі, булки тендітні

З. Клиновецька 
"Страви й напитки на Україні" 
Київ-Львів 1913 р.

793. а) Паляниця

Зробить розчину з пшенишного борошна. Як зійде, за­місить з 20 ф. простого пшенишного борошна, доливать по­части водою, а почасти теплим молоком, трохи посолить і до­дать до смаку цукру. Вимісивши добре, дать зійти. Тоді ви­роблять паляниці і пекти, як хліб.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

793. Хліб житній питльованний

В склянці сироватки розвести 4 ложки дріжчів. Розчи­нити двома склянками сироватки пів гарнця борошна, влити дріжчі, через годину, коли тісто зійде, всипати ще пів гарнця борошна, склянку сироватки, ложку соли (як хто любить— ложку кміну), замісити до ладу і, коли зійде, виробити бу­ханці, класти їх на посипану борошном дошку, і так лишити на деякий час, щоб хліб ще піднявся. В цей час мочити буханці кілька разів водою. Коли підійде, ставити в га­рячу піч.

З. Клиновецька 

Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

792. Житній хліб

Запарити водою пригоршню житнього борошна так, щоб опара була густа. Коли простигне, додають склянку дріжчів, вимішують доладу. Через годин пять підливають теплої води стільки, щоб тісто було, як сметана, перемішати старанно і лишити годин на 7-8. Тоді всипати борошна, ложку соли, замісити, коли підійде, ліпити на дошці буханці, поливати їх гарячою водою і ставити в гарячу піч.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

791. Пуґачі (матаржин)

Набравши улітку усякої закришки, поварить її трохи, сцідить, потовкти макогоном, перемісить кукурузяним борош­ном і пекти, як хліб.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

790. Хліб з картоплі

25 ф. картоплі зварить, почистить, ростерти і поклас­ти 3 ф. отори (розчини), 5 ф. житнього і 5 ф. пшенишного борошна, 1/3 відра води і 1/4 кухля пивних дріжчів. Все це добре розмішать. Коли годин зо 2 перешумує, улить 12 пляшок води з 20 золотн. соли і замісить тісто, потроху вси­паючи 40 ф. борошна. Виробивши хліби, поставить у тепло, щоб знов перешумували. Як зійдуть, зараз садовить у гарячу піч, де за 35 хвилин вони спечуться. З цієї пропорції буде 90 ф. хліба.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

789. Коровай

Весільний хліб. Робиться, як звичайна булка, тільки в великому розмірі. Потім на його наліплюються, зроблені з того ж тіста шишки, голуби і т. ин.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

788. Катлама

Замісить борошно на воді, поробить коржики і смажить на баранячому смальці.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

787. Перепічка

Робиться з кислого тіста, приготованого на хліб. Беруть з діжи тісто, роблють корж, кладуть на сковороду, намащену салом або маслом, штрикають ножем і печуть.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

786. Присипаник.

Робиться корж з пшеничного борошна, присипається зверху сиром і запікається.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

784. Малай

Замісивши звичайне тісто з кукурузяного, горохвяного або просяного борошна, виробить корж і спекти.


З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

784. Сколотяник

Замісивши тісто з пшенишного борошна на околотині і посоливши, спекти корж.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

783. Ріп’яник

Одварить картоплі, ростерти в макотрі, додать 2 кра­шанки і усипать кукурузяного борошна. Зробивши корж, спекти.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

782. Булки тендітні

1/4 ф. дріжчів, розведених густо, як вершки. 1/2 скл. во­ди, 3/4 ф. дрібної чорненької родзинки, 3/4 ф. цукру, 1/4 лота шапрану, намоченого напередодні в склянці холодної води, 5—6 ф. борошна, 9 жовтків, 5 скл. масла. Збить жовтки а 1/2 скл. води, усипать 2—3 ф. борошна, збить добре і поста­вить, шоб зійшло. Потім усипать ложечку соли, трохи борош­на, цукру, масла, родзинки, шапрану, досипать борошна, добре вимісить. Скоро вдруге зійде, вироблять булки, або понакла­дать у форми і, як зійдуть у формах, садовить у піч. Зверху обмастить жовтками.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

781. Булки пухкі

Взять з вечора 3 скл. літеплого молока вкупі з 6 лот. дріжчів, усипать борошна, розмішать, поставить у тепло. Коли тісто зійде, улить 1 ф. ростопленого масла, 1,5 ф. цукру, соли, 8 крашанок, борошна. Добре вимісивши, покласти 1/2 ф. родзинки, ванілі і зоставить на цілу ніч. Виробивши булки, класти на бляху, обмастить крашанкою, обсипать миґдалем, дать зійти. Пекти в досить гарячій печі 1,5 години.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

780. Булки звичайні

8 лотів дріжчів на 1 гарнець борошна. Кварту борошна розчинити 8 скл. літеплої води чи молока, покласти дріжчі і, як зійде, додать решту борошна. Можно вбить 10—12 кра­шанок, улить 1 скл. масла чи сояшної олії, повну ложечку соли, вимісить добре і, скоро тісто висходиться, виложить його на дошку, обсипану борошном, вибить ще добре, вироб­лять булки. Давши їм зійти, обмастить крашанкою з водою.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

779. Калач

2 скл. звичайного пшенишного борошна запарить густо молоком або водою. Як прохолоне, улить на 10 к. дріжчів і поставить зійти, потім улить 7 скл. молока чи літеплої води, покласти соли, неповну ложку борошна, вимісить. Скоро зій­де, вироблять калачі, обволодить водою чи олією, дать зійти, садовить у піч.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

778. Булочки

12—16 скл. борошна, 6 крашанок, 1 скл. масла, 1 скл. дріжчів, 3—4 скл. вершків. Вимісить одразу. Поставить, щоб зійшло. Вироблять невеличкі булочки. Скоро зійдуть, обма­стить крашанкою, обсипать цукром з миґдалем. Пекти.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

777. Булки довгого віку

6 скл. борошна розвести 4 скл. теплого молока, і по­ставить в теплому місці, щоб зійшло. Додать 6 скл. теплого молока, 1 скл. дріжчів, густих, як сметана, 2 скл. цукру, підсипать трохи борошна, розмішать і поставить, щоб тісто зій­шло. Виробивши булки, дать зійти, обмастить крашанкою і пекти в гарячій печі.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

776. Булка

4 скл. борошна запарить густо молоком, ростерти. Улить дріжчів на 15 коп. Скоро зійде, підлить 3 скл. молока, розмісить і поставить, щоб ще раз зійшло. Ростерти 20 жовтків з 3 скл. цукру, білки збить, все це улить в опару, усипать ложечку соли, чогось для пахощів і досипать стільки боро­шна, щоб тісто було молоденьке, але не рідке. Вимісить, улить 2—3 скл. теплого масла, помісить ще. Скоро тісто добре зійде, вироблять булки.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

775. Булка шляхетська

Обпарити 2 ф. борошна молоком, розмішать, щоб не бу­ло грудок, а як прохолоне, влить 10 лот. дріжчів і дать зійти. Збить 30 жовтків з 1 скл. молока і, як тісто зійде, обережно влить у його, додаючи 1 ф. топленого масла, 1 ф. цукру, ло­жечку соли і ще 14 ф. борошна, вимісить, яко мога краще, виробить булки і пекти. Скоро спечуться — зараз же знять з бляхи. До смаку можно додавать родзинки, миґдалю і инших прянощів. Краще, щоб тісто було густе, бо воно хоч і не швидко сходить, але не роспливається вшир.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

774. Булка поспільна

На 7 ф. пшенишного борошна взять 5 лотів дріжчів, розвести 4 скл. води чи молока. Коли бажають, щоб булка довше була свіжою, то додають 10 чи 15 крашанок і 1 скл. масла на 1 ф. борошна, але тоді 6 лотів дріжчів і вже мен­ше молока чи води, щоб тісто не було рідке. Булки замішені на воді обволожують водою чи пивом, а замішені на моло­ці — крашанкою напів з водою.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.

773. Тісто на пироги чи пиріжки

Висушивши і просіявши 1 ф. борошна, покласти 2 ложки його в горщик. Спарити 1/2 пляшки молока, 1/2 скл. одлить, прохолодить і, в ледве теплому, розвести дріжчі. До решти молока додать 3 грудочки цукру, залить борошно в горщику, добре вимішувать кописткою, щоб не було грудок, прохо­лодить. Влить дріжчі, що добре зійшли, вимішувать, поки тісто не почне одлипать од рук, поставить в тепло, дать знов зійти. Далі додать 1/4 скл. ростопленого масла, 3 розтертих жовтків, 1, збитий на шум, білок, всипать решту борошна, за­лишивши 1/4 ф. на роскачування, мішать і поставить в тепло. Як буде готово, виложить на дошку, обсипану борошном і ви­роблять пиріг чи пиріжки.

З. Клиновецька 
Страви й напитки на Україні 
Київ-Львів 1913 р.